Чи вважалося б безпечним вживання в їжу корови, хворої на лапку?

Вступ: Хвороба костричної гнилі

Натоптиш — поширене бактеріальне захворювання, яке вражає копита таких тварин, як корови, вівці та кози. Це викликано комбінацією бактерій, які потрапляють на ногу тварини через порізи або садна. Захворювання характеризується кульгавістю, набряком і запаленням стопи, і якщо його не лікувати, воно може призвести до незворотного пошкодження та втрати продуктивності тварини.

Гниль гнилі викликає серйозне занепокоєння у фермерів, оскільки вона може сильно вплинути на здоров’я та благополуччя їхньої худоби, а також на економічну стабільність. Однак існує також питання про те, чи можна вважати м’ясо тварин, хворих на кострицю, безпечним для споживання людиною. У цій статті ми вивчимо причини гнилі, її вплив на коров’яче м’ясо та ризики для здоров’я, пов’язані з вживанням м’яса інфікованих корів.

Що викликає кострицю у корів?

Натоптиш викликається поєднанням двох бактерій: Fusobacterium necrophorum і Dichelobacter nodosus. Ці бактерії зазвичай знаходяться в ґрунті і можуть потрапити в ногу тварини через порізи або садна. Вологі та брудні середовища, такі як багнисті пасовища та амбари, є ідеальним середовищем для розмноження бактерій, що полегшує їм зараження худоби.

Фактори, що сприяють розвитку копитної гнилі, включають поганий догляд за копитами, недостатнє харчування та скупченість. Корови з ослабленою імунною системою також більш сприйнятливі до захворювання. Після зараження тварина може стати кульгавим і мати труднощі з ходьбою, через що їй буде важко пастися і пити воду, що може ще більше послабити її імунну систему.

Чи можна забити корів, хворих на кострицю?

Хворих на кострицю корів можна забивати, але не рекомендується. Кульгавість, викликана хворобою, може вплинути на рухливість тварини та призвести до втрати кондиції, що робить її непридатною для споживання людиною. З цієї причини фермерам рекомендується лікувати та контролювати хворобу, перш ніж розглядати можливість забою ураженої тварини.

Вплив костричної гнилі на м’ясо корів

Костриця може істотно вплинути на якість коров’ячого м’яса. Захворювання може викликати атрофію м’язів, що призводить до втрати виходу та якості м’яса. Крім того, запалення та інфекція стопи може призвести до накопичення гною та інших рідин, які можуть забруднити м’ясо та призвести до його швидшого псування.

Крім того, у корів, хворих на кострицю, може спостерігатися втрата апетиту та зневоднення, що може призвести до втрати ваги та зниження якості м’язів. Стрес, викликаний хворобою, також може призвести до збільшення вироблення кортизолу, гормону, який може негативно вплинути на смак і текстуру м’яса.

Чи безпечно їсти м’ясо корови, хворої на кострицю?

Вживати в їжу м’ясо корів, хворих на кострицю, не рекомендується. Хвороба може вплинути на якість і безпеку м’яса, зробити його непридатним для споживання. Споживання м’яса інфікованої тварини також може збільшити ризик зараження бактеріальними інфекціями, такими як сальмонела та кишкова паличка.

Фермерам і м’ясопереробникам важливо дотримуватися правил гігієни та безпеки, щоб гарантувати, що м’ясо інфікованих тварин не змішується зі здоровим м’ясом. Якщо ви сумніваєтеся, завжди краще проявити обережність і уникати споживання м’яса корів, хворих на кострицю.

Перевірка гнилі та м’яса

Перевірка м’яса є критично важливим компонентом забезпечення безпеки м’яса для споживання людиною. У більшості країн перевірка м’яса є обов’язковою, і все м’ясо має пройти перевірку на ознаки захворювання чи зараження перед тим, як його можна буде продати.

Тварини, хворі на лапну гниль, зазвичай ідентифікуються під час перевірки м’яса, і їхнє м’ясо засуджується, тобто його не можна продавати чи використовувати для споживання людиною. Однак виявити натоптиш під час огляду м’яса вдається не завжди, особливо якщо тварина недавно була заражена. Це підкреслює важливість належної обробки та обробки м’яса для мінімізації ризику зараження.

Ризики для здоров’я вживання м’яса інфікованих корів

Споживання м’яса інфікованих корів може збільшити ризик зараження бактеріальними інфекціями, такими як сальмонела та кишкова паличка. Ці інфекції можуть викликати такі симптоми, як діарея, блювота та лихоманка, а у важких випадках можуть призвести до госпіталізації або навіть смерті.

Крім того, використання антибіотиків для лікування натоптишів також може збільшити ризик стійких до антибіотиків інфекцій, які важче лікувати. З цієї причини важливо дотримуватися належних протоколів безпеки харчових продуктів під час обробки та приготування м’яса.

Важливість правильного поводження та приготування

Правильна обробка та приготування м’яса мають важливе значення для мінімізації ризику харчових захворювань. Усе м’ясо слід обробляти та зберігати при правильній температурі, щоб запобігти розвитку шкідливих бактерій. М’ясо також слід приготувати до відповідної температури, щоб усі шкідливі бактерії були знищені.

При роботі з м’ясом інфікованих корів важливо вживати додаткових заходів, щоб запобігти поширенню бактерій. Це включає в себе ретельне миття рук і поверхонь, уникнення перехресного забруднення та використання окремого посуду та обробних дошок для сирого та вареного м’яса.

Чи може гниль передаватися людям?

Натоптиш не є зоонозним захворюванням, тобто не може передаватися безпосередньо від тварин до людей. Однак бактерії, що викликають гниль, можуть бути присутніми в навколишньому середовищі та викликати інфекції, якщо вони потрапляють в організм людини через порізи або рани.

З цієї причини важливо вживати запобіжних заходів під час поводження з худобою, включно з носінням рукавичок та іншого захисного спорядження та ретельного миття рук після контакту.

Запобіжні заходи для фермерів і споживачів

Запобігання натоптишів у корів та іншої худоби має важливе значення для забезпечення безпеки та якості м’яса для споживання людиною. Фермери можуть вжити таких заходів, як забезпечення чистого та сухого середовища, належного догляду за копитами та адекватного харчування, щоб запобігти поширенню хвороби.

Споживачі також можуть зіграти певну роль у забезпеченні безпеки м’яса, дотримуючись відповідних протоколів безпеки харчових продуктів під час обробки та приготування м’яса. Це включає в себе ретельне миття рук і поверхонь, приготування м’яса до відповідної температури та уникнення перехресного зараження.

Висновок: підсумок

На закінчення слід сказати, що не рекомендується вживати в їжу м’ясо корів, хворих на кострицю, через потенційний ризик для здоров’я та негативний вплив на якість м’яса. М’ясо інфікованих тварин зазвичай ідентифікують і засуджують під час процесу інспекції м’яса, але для фермерів і переробників важливо дотримуватися правил гігієни та безпеки.

Споживачі також можуть вжити заходів для забезпечення безпеки м’яса, дотримуючись відповідних протоколів безпеки харчових продуктів під час обробки та приготування м’яса. Працюючи разом, фермери, переробники та споживачі можуть допомогти забезпечити безпеку та якість м’яса для споживання людиною.

Посилання та додаткове читання

  • Американська асоціація практикуючих тварин. (2019). Натоптиш. Отримано з https://www.aabp.org/resources/practice_guidelines/feet_and_legs/foot_rot.aspx
  • Центри контролю та профілактики захворювань. (2020). Сальмонела. Отримано з https://www.cdc.gov/salmonella/index.html
  • Служба безпеки та інспекції харчових продуктів. (2021). Ящур. Отримано з https://www.fsis.usda.gov/wps/portal/fsis/topics/food-safety-education/get-answers/food-safety-fact-sheets/meat-preparation/foot-and-mouth- хвороба/CT_Index
  • Національна медична бібліотека. (2021). інфекції E. coli. Отримано з https://medlineplus.gov/ecoliinfections.html
Фото автора

Доктор Чирл Бонк

Доктор Чирл Бонк, відданий ветеринар, поєднує свою любов до тварин із десятирічним досвідом догляду за змішаними тваринами. Крім того, що вона працює у ветеринарних виданнях, вона займається власним стадом великої рогатої худоби. Коли вона не працює, вона насолоджується спокійними пейзажами Айдахо, досліджуючи природу з чоловіком і двома дітьми. Доктор Бонк отримала ступінь доктора ветеринарної медицини (DVM) в Університеті штату Орегон у 2010 році та ділиться своїм досвідом, пишучи для ветеринарних веб-сайтів і журналів.

Залишити коментар